Ще минулого року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії». Він передбачає, що, починаючи з 1 травня 2022 року, у відповідності до усталеної європейської практики облік та приймання-передача природного газу має здійснюватися не у метрах кубічних, а в кіловат-годинах. Однак із початком прямого російського вторгнення в Україну, плани із введенням в дію норм цього закону довелося відтермінувати.

Загалом система обліку у кубічних метрах природного газу функціонує ще з часів СРСР і є вочевидь застарілою, оскільки функціонувала в умовах відсутності конкурентного ринку.

При цьому ухвалений закон спрямований на перехід на європейські стандарти обліку газу в енергетичних одиницях. Документ передбачає, що розрахунки на ринку природного газу під час приймання-передачі до/з газотранспортної або газорозподільної системи, купівлі-продажу, постачання, споживання природного газу, надання послуг з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG будуть здійснюватися за обсягом природного газу в кіловат-годинах (кВт-год.).

Як пояснюють ініціатори ухвалення закону у Верховній Раді, це дозволить усунити також і проблеми, пов’язані з метрикою обліку: відсутність у споживача інформації про реальну вартість спожитої енергії; диспропорції на газовому ринку, пов’язані з різною якістю газу і перерахунками; стагнація розвитку оптового ринку газу в Україні та невисока якість природного газу, видобутого в Україні.

Тільки уявіть собі, яка диспропорція виникає при перерахунку газу до іншої одиниці вимірювання. Природний газ, видобутий з різних родовищ, відрізняється за фізико-хімічним складом, а отже, і якістю. Тому для конвертації одиниць вимірювання газу з енергетичної до метричної та навпаки використовують перевідні коефіцієнти. Енергетична цінність газу (калорійність) визначається з певною періодичністю в певній точці, як правило, в точках входу та виходу ГТС або ГРМ.

Теплотворність газу відрізняється в залежності від джерела, таких як український газ (7,8 – 9,6 Мкал/куб.м), газ ПАТ “Газпром”, що надходить транизтом до ЄС (8 – 8,38 Мкал/куб.м), та європейський газ (8,19 – 8,4 Мкал/куб.м).

Через таку різницю в показниках і виникають розбіжності в розрахунках, які призводять до небалансів. Уніфікація обліків між Україною та Європою могла б значно зменшити відсоток похибки, яка виникає при конвертуванні через несталий коефіцієнт.

Зокрема, перехід на енергоодиниці має раз і назавжди поставити крапку навколо суперечок про недостатню якість газу. Адже облік у кВт-год, на відміну від обліку в кубометрах, враховує теплотворність газу. Тобто споживач знатиме, яку саме кількість тепла отримає з одного кубометра газу, і сплатить саме за неї, а не формальний кубометр.

Слід додати, що останніми роками простежується зацікавленість європейських компаній щодо використання української інфраструктури та українського ринку газу загалом.

При цьому застосування сталих коефіцієнтів при перетині кордону може призводити до збитків за рахунок різної енергетичної корисності газу.

Споживачі України відчують зміни від введення енергетичних одиниць, оскільки це дозволить їм об’єктивно розраховуватися за спожиту енергію.

Також перевагою слугує той факт, що порівнювати ціни на газ та електроенергію стане простіше, що дозволить як малому та середньому бізнесу, так і промисловим споживачам ефективніше використовувати свої кошти.